3.13. Контрольні заходи
Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
3.13.1. Поточний контроль здійснюється під час практичних, семінарських
занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання
конкретної роботи. Поточний контроль здійснюється на основі комплексного
оцінювання діяльності студента, що включає контроль вхідного рівня знань,
якість виконання практичної роботи, рівень теоретичної підготовки студента,
активність студента під час семінарського обговорення теми практичного
заняття та результати вихідного контролю рівня знань.
Форми проведення поточного контролю та максимальні бали за них
визначаються відповідно кафедрою і зазначаються у робочій програмі
відповідної навчальної дисципліни.
Критерії оцінювання студентів на практичному занятті розробляються
кафедрою та затверджуються цикловою методичною комісією.
Оцінювання поточної успішності студентів здійснюється за традиційною
чотирьохбальною шкалою, а в журнал обліку академічної успішності
заноситься єдина оцінка незалежно від тривалості практичного заняття.

Знання студентів оцінюються як з теоретичної, так і з практичної підготовки за такими критеріями:

• оцінка «відмінно»: студент відмінно засвоїв теоретичний матеріал, глибоко і всебічно знає зміст навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;
• оцінка «добре»: студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має достатні практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у викладенні теоретичного змісту або під час аналізу продемонстрованих практичних навичок;
• оцінка «задовільно»: студент в основному опанував теоретичні знання навчальної дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають у студента невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, недостатньо оцінює факти та явища, що пов’язані з його майбутньою діяльністю;
• оцінка «незадовільно»: студент не опанував навчальний матеріал дисципліни, не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

3.13.3. Підсумковий контроль
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання
на окремих його завершальних етапах або на певному рівні вищої освіти.
Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну
атестацію студента.
Семестровий контроль проводиться у формі семестрового іспиту,
підсумкового модульного контролю, диференційованого заліку або заліку з
конкретної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного
навчальною програмою і в терміни, визначені навчальним планом.
Семестровий іспит – це форма підсумкового контролю, що передбачає
перевірку засвоєння студентом освітньої програми з дисципліни а також
розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків
між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених
знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної
дисципліни тощо.
Семестровий іспит проводиться за окремим графіком під час екзаменаційної
сесії лише з дисциплін, які входять до складу Єдиного державного
кваліфікаційного іспиту, після повного завершення вивчення цих дисциплін.
Конкретний перелік дисциплін визначається робочим навчальним планом.
Під час іспиту оцінюється знання всієї дисципліни, а не її окремої частини.
Підсумковий модульний контроль проводиться на останньому занятті.
Дисципліни, вивчення яких закінчуються підсумковим модульним контролем,
визначаються робочим навчальним планом.
Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що
полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної
дисципліни на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань та
перевірки засвоєння студентом освітньої програми. Як правило,
диференційованим заліком завершуються всі види практик.
Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці
засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів
виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських заняттях.
Семестровий залік не передбачає обов’язкову присутність студентів.
Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної
навчальної дисципліни (семестрового іспиту, підсумкового модульного
контролю, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види
робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної
дисципліни.
Іспити складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених
навчальним планом. Розклад іспитів для всіх форм навчання складається
навчальним відділом, затверджується ректором університету (першим
проректором) і доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за
два тижні до початку сесії.
Заліки складаються після закінчення читання лекцій та проведення
практичних (семінарських) занять до початку екзаменаційної сесії.
Університет може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання
іспитів, наприклад, у зв’язку з хворобою студента під час екзаменаційної сесії,
участі студентів у міжнародних програмах обміну, участі студентів у
програмах Work end Travel, Erasmus, інших причин відсутності студента в
університеті під час сесії з ініціативи університету.
Студенти заочної (дистанційної) форми навчання допускаються до участі в
екзаменаційній сесії, якщо вони не мають заборгованості за попередній
семестр і до початку екзаменаційної сесії виконали всі контрольні і курсові
роботи з дисциплін, які виносяться на сесію. Виконаними вважаються
зараховані контрольні роботи і допущені до захисту курсові роботи.
3.13.3.1. Оцінка з дисципліни формою контролю знань яких є іспит чи
підсумковий модульний контроль визначається як сума кількості балів
поточної успішності та екзаменаційної оцінки (в балах). При формі контролю
диференційований залік чи залік – як середнє арифметичне значення успіхів
під час поточного контролю, переведене у 200-бальну шкалу.
Максимальна кількість балів, яку студент може набрати під час вивчення
дисципліни становить 200 балів, в тому числі за поточну навчальну діяльність
120 балів, за результатами екзаменаційного (підсумкового модульного)
контролю – 80 балів.
Таким чином, обирається співвідношення між результатами оцінювання
поточної навчальної діяльності та екзаменаційного (підсумкового) контролю
60% до 40%.
3.13.3.2. Оцінювання поточної успішності проводиться за традиційною
чотирьохбальною рейтинговою шкалою.
При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою
для вивчення теми практичного (семінарського) заняття.
Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути
стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної
підготовки.
Недопустимим є прирівнювання і використання однієї складової оцінки за
поточну успішність, як сумарної оцінки за практичне (семінарське) заняття.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну
діяльність при вивченні дисципліни становить 120 балів.
3.13.3.3. Після закінчення вивчення дисципліни викладач проводить
підрахунок середнього балу поточної успішності. При цьому принципи
заокруглення середнього балу базуються на правилах математики.
Переведення оцінок за поточну успішність з 4-бальної рейтингової шкали у
120-бальну шкалу здійснюється за формулою:

перескладання незадовільних поточних оцінок протягом двохтижневого
терміну після отримання поточної незадовільної оцінки, але не пізніше дня
проведення підсумкового контролю, під час консультацій та відпрацювання
практичних (семінарських) занять за графіком чергування викладачів кафедри,
затвердженим на методичній нараді. Позитивні результати перескладань
вносяться в „Журнал відпрацювання пропущених практичних занять”.
Студенту, який з поважної причини мав пропуски аудиторних навчальних
занять, деканатом дозволяється відпрацювати не більше місячного об’єму
навчальних занять (120 навчальних годин) за індивідуальним графіком. Якщо
студент з поважних причин (хвороба) пропустив понад один місяць за семестр
йому надається академічна відпустка.
Практичні (семінарські) заняття, пропущені без поважних причин мають бути
відпрацьовані упродовж 3-х тижневого терміну від дати пропуску. Подальше
відпрацювання можливе лише після допуску від деканату. До відпрацювання
пропущених практичних занять без поважних причин по закінченню 3-
тижневого терміну з медико-біологічних дисциплін допускаються студенти,
які мають квитанцію про оплату (згідно затверджених наказом ректора
розрахунків години вартості відпрацювання пропущеного заняття).
Кафедри зобов’язані до 5 числа кожного місяця подавати в деканат
інформацію про стан успішності та пропуски занять студентами з дисциплін,
які викладаються. Відповідальність за подання даної інформації покладається
на завідувача кафедри.
3.13.3.4. Відпрацювання пропущених лекцій студентами.
Всі лекції є обов’язковими для відвідування всіма студентами. Написання
тексту лекції присутніми студентами є довільним, викладачі кафедри не
мають права вимагати від студента, який був присутнім на лекції,
пред’явлення конспекту лекції, або проводити до нього дисциплінарні міри,
такі як виставляти «нб» за дане заняття тощо.
Студент повинен знати поданий на лекції матеріал та відобразити його на
відповідному практичному (семінарському) занятті і підсумковому контролі.
Студент, який не відпрацював хоча б 2 години пропущених лекційних занять,
не допускається до підсумкового контролю.
Студенту надається можливість відпрацювати у 3-тижневий термін
пропущене лекційне заняття.
Для відпрацювання пропущеного лекційного заняття студент зобов’язаний
представити лектору, чи іншій уповноваженій особі на кафедрі конспект
лекції, написаний на підставі плану пропущеного лекційного заняття,
отриманого у лектора.
3.13.2.6. Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студента
Бали за індивідуальну самостійну роботу студента нараховуються студентові
лише у разі успішного її виконання.
Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальної самостійної
роботи студента, залежить від їх об’єму та значимості і регламентується
робочою навчальною програмою з дисципліни, але не повинна перевищувати
12 балів. Вони додаються до кількості балів, набраних студентом за поточну
навчальну діяльність. Кафедра, на початку навчального семестру, може
самостійно визначати види індивідуальної самостійної роботи.
3.13.2.7. Оцінювання самостійної позааудиторної роботи студентів
(СПРС).
Самостійна позааудиторна робота студентів, яка передбачена робочою
навчальною програмою з дисципліни оцінюється на відповідному
практичному (семінарському) занятті, або на підсумковому контролі чи іспиті.
3.14. Контроль освітнього процесу
3.14.1. В Університеті організація освітнього процесу передбачає
проведення заліково-екзаменаційної сесії. Форми контролю освітнього
процесу включають іспити, підсумкові модульні контролі, диференційовані
заліки, заліки. Форма підсумкового контролю – іспит, обов’язкова для
навчальних дисциплін, які є складовою єдиного державного кваліфікаційного
іспиту.
3.14.2. Форма контролю – диференційований залік та залік визначається
робочим навчальним планом, який затверджується рішенням вченої ради
університету та наказом ректора. Дані форми контролю встановлюються для
дисциплін, що мають незначну кількість аудиторних годин.
Дисципліни, які вивчаються більше одного семестру і формою контролю яких є
іспит або диференційований залік в індивідуальний план студента заносяться
наступним чином: після кожного семестру в залікову книжку та у відомість
поточної успішності студента заносяться аудиторні години разом з годинами
самостійної роботи (кількість годин відповідно до навчального плану) та
кількість балів поточної успішності; в останньому семестрі вивчення
дисципліни заносяться всі академічні години і кількість балів поточної
успішності з дисципліни та екзаменаційна оцінка (оцінка за підсумковий
модульний контроль).
3.14.3. До складання заліково-екзаменаційної сесії допускаються
студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою аудиторні
навчальні заняття та набрали під час вивчення дисциплін не меншу за
мінімальну кількість балів.
Регламент проведення іспитів (підсумкових модульних контролів) та критерії
оцінювання визначаються цим положенням.
Максимальна кількість балів за підсумковий контроль, яку може набрати
студент під час складання іспиту (підсумкового модульного контролю)
становить 80 балів.
Іспит (підсумковий) вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше
48 балів.
Студенти, які недопущені до іспиту (підсумкового модульного контролю)
через невідпрацьовані пропущені без поважної причини заняття, або не
набрали мінімальної кількості балів за поточну успішність можуть бути
допущеними до ліквідації даної заборгованості тільки за розпорядженням
деканату. Декан може дозволити ліквідовувати академічну заборгованість в
терміни відведені студентам на перескладання незадовільної оцінки з іспиту
(підсумкового модульного контролю).
Якщо студент встигає ліквідувати свою академічну заборгованість до дати
першого перескладання, то він допускається до складання іспиту, результати
його успішності вносяться у відомість перескладання та індивідуальний
навчальний план студента. Якщо студент не встигає ліквідувати дану
заборгованість, то він не допускається до іспиту і у відомості перескладання
навпроти його прізвища ставиться запис „не допущено”.
Рішення про ліквідацію академічної заборгованості студентами, які не були
допущені до підсумкового контролю через пропуски занять з поважних
причин приймаються індивідуально по кожному окремому випадку.
Студенти, які не склали іспит (підсумковий модульний контроль) мають право
на його перескладання не більше двох разів. Перше перескладання не раніше
як через три дні після завершення заліково-екзаменаційної сесії. Методика
першого перескладання аналогічна методиці проведення іспиту, підсумкового
модульного контролю. Дата другого перескладання призначається
розпорядженням декана факультету. Друге перескладання відбувається
комісійно в усній формі. До складу комісії входить представник деканату,
завідувач кафедри, викладач-екзаменатор. Друге перескладання у осінньому
семестрі відбувається в зимовий канікулярний період, не пізніше дня початку
занять у весняному семестрі; у весняному семестрі до початку осіннього
семестру наступного курсу навчання.
Графіки складання підсумкового контролю та іспитів, а також перескладань,
як первинних так і комісійних, складаються навчальним відділом та
затверджуються наказом ректора (першого проректора) університету не
пізніше як за два тижні до початку заліково-екзаменаційної сесії.
Незадовільний результат складання або перескладання підсумкового контролю
та іспиту до залікової книжки студента не заносяться.
Результати перескладання вносяться у індивідуальні навчальні плани
студентів в день перескладання та у відомості (первинного чи комісійного)
перескладання (електронні та на паперовому носії) і подаються в деканат не
пізніше наступного після перескладання дня.
Студенти, які не з’явились на підсумковий контроль, або на перескладання без
поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.
Факт неявки студента без поважних причин та виставлення незадовільної
оцінки оформляється розпорядженням декана факультету.
Студенти, які під час заліково-екзаменаційної сесії не склали та не пересклали
підсумкового контролю з дисциплін, вивчення яких завершується, вважаються
такими, що не виконали навчальної програми та навчального плану та згідно
статті 46 Закону України «Про вищу освіту» підлягають відрахуванню з
університету.
Позитивна оцінка, отримана студентом під час складання підсумкового
контролю, не перескладається.
3.14.4. Форма проведення іспиту включає написання тестового
контролю у відділі якості (50% від загальної екзаменаційної оцінки) та
проведення усної співбесіди з екзаменатором з усіх розділів дисципліни (50%
від загальної екзаменаційної оцінки).
Іспит з дисципліни проводиться в окремий день, згідно розкладу іспитів. Для
підготовки до іспиту з однієї дисципліни студенту надається не менше трьох
днів. У день іспиту студент у відділі якості освіти складає тестовий контроль,
після чого приходить на кафедру для усної співбесіди з екзаменатором.
Для усної співбесіди зі студентом кафедрою визначаються екзаменатори,
список яких затверджується у протоколі засідання кафедри до початку
семестрового контролю.
Для оцінювання навчальних досягнень студентів під час складання
семестрового іспиту пропонується:
 при складанні тестової частини іспиту у відділі якості освіти з
використанням 50 (100) тестових завдань переведення результатів
засвоєння отриманих знань у студентів здійснюється за наступною
шкалою:
 оцінка «5» – не менше 95% вірних відповідей;
 оцінка «4» – не менше 85% вірних відповідей;
 оцінка «3» – не менше 75% вірних відповідей.
Співбесіда з викладачем здійснюється в день складання тестової частини іспиту
на кафедрі в усній формі за екзаменаційним білетом. Оцінювання знань
студентів здійснюється шляхом виставлення балів залежно від повноти
правильності відповідей у відповідності до шкали. Точні критерії оцінки
визначаються відповідною кафедрою.
Іспит вважається складеним лише у разі позитивної оцінки за обидві частини
(тестової та усної співбесіди з викладачем).
Підсумкова оцінка за іспит визначається як середнє арифметичне двох оцінок
та переводиться у 80-бальну шкалу за формулою:
3.14.5. Якщо підсумковим контролем з дисципліни є підсумковий
модульний контроль, тоді кількість балів з вивчення даної дисципліни
включає поточну успішність та підсумковий контроль. Підсумковий контроль у
даному випадку проводиться після закінчення навчального семестру на
останньому занятті.

Оцінка з дисципліни за підсумковий модульний контроль включає 60%
оцінювання поточної успішності та 40% підсумкового контролю і виражається у
200-бальній шкалі.
3.14.6. Оцінювання дисципліни:
Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з
дисципліни, конвертуються у традиційну чотирибальну шкалу за
абсолютними критеріями як наведено у таблиці:

Студент, який не набрав протягом семестру мінімальної кількості балів
поточної успішності з дисципліни не може бути допущений до підсумкового
семестрового контролю. Ця категорія студентів має право на додаткове
вивчення дисципліни протягом канікул і повинна скласти її до початку
наступного семестру.
3.14.7. Оцінка дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік
чи диференційований залік, базується на результатах оцінювання поточної
діяльності та виражається за двобальною шкалою: «зараховано» або «не
зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну
діяльність не менше 120 балів.
Для ранжування і виставлення оцінки ECTS середній бал поточної успішності
з дисципліни конвертується з 4-бальної у 200 бальну шкалу за формулою

3.14.8. Заліково-екзаменаційні відомості підписані деканом видаються
деканатами представникам відповідних кафедр та приймаються від них і
реєструються в книзі видачі й надходження заліково-екзаменаційних
відомостей. Видача заліково-екзаменаційних відомостей іншим особам
забороняється.
3.14.9. Оцінювання усіх видів практик (навчальних і виробничих)
проводиться у 200-бальній шкалі за критеріями, розробленими відділом
практики Університету.
Диференційований залік з виробничої практики виставляється на основі
результатів виконання практичної роботи та складання підсумкового
контролю в університетському центрі незалежного тестування знань
студентів.
Диференційована оцінка за виробничу практику вноситься у відомість обліку
успішності та в індивідуальний план студента за підписом керівника
практики.
Студенту, який не виконав програми виробничої практики без поважних
причин, може бути надано право проходження практики повторно. Студенти,
які не виконали програми виробничої практики і отримали незадовільну
оцінку під час захисті звіту вважаються такими, що не виконали навчального
плану та навчальної програми і відраховуються з університету.